Дмитро Кожевніков — IT-підприємець із понад 15 роками досвіду в IT. Він працював у сервісних і продуктових компаніях, більшу частину кар’єри — як фрилансер і контрактор, співпрацюючи переважно з великими корпораціями на ринку США. На зустрічі Дмитро розповів, як може працювати корпоративний AI Brain — система, що об’єднує знання компанії, AI-моделі та агентів для роботи з бізнес-процесами.
Що таке корпоративний мозок
За концепцією Дмитра, корпоративний мозок складається з трьох основних частин: моделей, пам’яті компанії та AI-агентів.
Сама AI-модель не знає специфіки конкретного бізнесу. Тому їй потрібен доступ до контексту компанії: документів, листування, даних, процесів та іншої інформації, яка накопичується в бізнесі.
Третя складова — агенти. Вони можуть не лише наповнювати пам’ять компанії з різних джерел, а й виконувати конкретні дії: отримувати дані з корпоративних систем, комунікувати з постачальниками, аналізувати інформацію та готувати результати для співробітників.
При цьому універсального рішення для всіх компаній немає. Бізнес-процеси відрізняються залежно від компанії, її розміру та вже наявної IT-інфраструктури. Тому корпоративний мозок потрібно будувати під конкретну організацію.
Головна проблема — розрізнений контекст
У компаніях інформація часто зберігається в різних місцях: ERP та CRM-системах, корпоративній пошті, Google Drive, месенджерах, таблицях, документах та інших сервісах.
Через це співробітнику іноді потрібно вручну збирати інформацію з кількох систем, щоб прийняти одне рішення. Корпоративний мозок має об’єднати цей контекст і зробити його доступним для AI-моделі та агентів.
Наприклад, менеджер може попросити підготувати пропозицію на 500 одиниць товару. Система перевіряє залишки, знаходить актуальні ціни, за потреби отримує інформацію про постачальників та строки доставки, а потім формує готовий звіт.
Якщо товару немає на складі, агент може запустити додатковий процес: звернутися до постачальників, зібрати їхні пропозиції та показати менеджеру доступні варіанти.
«Чим більше контексту він має, чим більше знання про вашу компанію він має, тим якісніший результат він віддає».
Пам’ять має бути розділена
Окреме питання — доступ до інформації. За словами Дмитра, корпоративна пам’ять не означає, що кожен співробітник отримує доступ до всіх даних компанії.
Потрібно розділяти особисту, командну та корпоративну пам’ять і створювати матрицю повноважень. Співробітник має бачити лише ту інформацію, яка необхідна йому для роботи. Те саме стосується AI-агентів.
Це особливо важливо для компаній із кількома підрозділами, країнами або юридичними структурами. Наприклад, керівник одного підрозділу не повинен автоматично отримувати доступ до документів іншого.
Не лише пошук, а й актуальна пам’ять
Корпоративний мозок має не тільки запам’ятовувати інформацію, а й розуміти, коли вона більше не актуальна.
Якщо договір із постачальником закінчився, система повинна враховувати новий договір. Якщо компанія продала старе обладнання та придбала нове, у відповідному контексті має використовуватися вже актуальна інформація, а старі документи — архівуватися.
Для роботи з даними можуть використовуватися різні типи пошуку. Повнотекстовий допомагає швидко знаходити конкретні артикули, номери договорів чи інші точні значення. Векторний пошук працює зі змістом і допомагає знаходити інформацію за сенсом запиту. Графовий підхід дозволяє бачити зв’язки між замовленнями, постачальниками, сервісами та іншими елементами бізнес-процесу.
Людина залишається частиною процесу
Дмитро окремо підкреслює, що корпоративний мозок не повинен повністю замінювати людину в прийнятті важливих рішень.
AI може зібрати контекст, провести аналіз, запропонувати варіанти та прискорити роботу менеджера. Але фінальне рішення залишається за відповідальною людиною, а дії системи повинні логуватися.
Такий підхід Дмитро показав і на прикладі аналізу дзвінків. У компанії процес уже існував, але виконувався вручну. Його автоматизували: система аналізувала аудіо та транскрипт, оцінювала роботу менеджера за скриптом і передавала результат відповідальній людині.
Безпека — з чого варто починати
Інтеграція корпоративного мозку в існуючу інфраструктуру може бути однією з найскладніших частин проєкту. Компанії мають різні мережі, хмарні та локальні системи, ролі доступу й внутрішні правила безпеки.
Тому, за словами Дмитра, перед розробкою потрібно сформувати матрицю повноважень — як для співробітників, так і для AI-агентів. Усі дії агентів мають логуватися, а систему потрібно регулярно перевіряти й аудіювати.
Окремо важливі базові заходи кібербезпеки: захист інфраструктури, багатофакторна автентифікація, оновлення сертифікатів, ротація паролів і навчання команди протидії фішингу та соціальній інженерії.
Починати краще з одного процесу
Дмитро радить не намагатися одразу побудувати систему для всієї компанії. Спочатку варто обрати один або два напрямки, які мають найбільшу цінність для бізнесу, зафіксувати показники до впровадження та порівняти їх із результатами після автоматизації.
Для компанії приблизно до 50 співробітників базове ядро такої системи, за його оцінкою, може зайняти близько трьох-чотирьох тижнів. Подальший розвиток залежить від кількості конекторів, складності інфраструктури та масштабу компанії.
Головна ідея корпоративного мозку — не просто додати в компанію ще один AI-інструмент. Йдеться про створення системи, яка знає контекст бізнесу, вміє працювати з його даними, взаємодіє з наявними інструментами та допомагає людям швидше приймати рішення, залишаючи відповідальність за важливі рішення на стороні людини.